На саміті НАТО ми, ймовірно, побачимо публічний розділ на два табори по відношенню до дискусії про прийняття України в Альянс: яструбів і голубів.

Яструби (країни Балтії, Польща та деякі інші) будуть агітувати прийняти Україну в НАТО вже зараз, можливо, з певними обмовками, бо бачать в українській армії єдину досвідчену силу, яка не боїться битись проти Москви і в разі потреби без всяких проволочек готова захистити союзників, а не жувати соплі. Яструби також розуміють, що тільки програш Росії у війні та її розпад на менші державні утворення є гарантією миру в східній Європі.

Голуби – це країни старої Європи + США, які воліють і далі не приймати Україну в НАТО, щоб не мати зобов’язань і не вступати у майбутні гіпотетичні війни проти росії, яку вони хочуть зберегти.
Голуби також підтримують Україну, але у форматі самостійних країн, а не як партнера, якого хочуть бачити членом Альянсу.

Фактично, Альянс виявився надто неповоротким і різновекторним, в ньому дуже складно приймаються рішення щодо вступу нових членів, можна тільки гадати наскільки складними для Альянсу можуть бути виклики у разі потреби виконувати 5 статтю.

Але врешті Україна за ці 500 днів стала для Альянсу і стрижнем, навколо якого він став більш стійким та отримав друге дихання. Можливо, Україна потрібна Альянсу навіть більше, ніж він Україні. Бо Україна – це новий подих і міцний дух, без якого Альянс може занепасти. Альянсу потрібний дух, сила і досвід України, і це потрібно не через 5-10 років, а вже на вчора. Тільки з Україною Альянс отримає нову енергію для трансформації та оновлення.

Тільки з Україною Альянс отримає сміливість (у боротьбі проти великого зла і терору), якої йому не вистачає.

ДЖЕРЕЛО