Інформаційний Спротив: сьогодні Україна ризикує повернутися в ситуацію 2014 року

Мене сьогодні запитали, а що буде, якщо Україна вийде з так званих «Мінських угод»..? В принципі, це треба питати у представників нинішньої української влади. Бо у них мають з цього приводу бути план і стратегія…

Однак в цьому контексті я б краще задався питанням – НАВІЩО Україні виходити з Мінських угод?

Кілька, на мій погляд, МОЖЛИВИХ наслідків, що кидаються в очі :

  1. Перше, що відразу впадає в очі, це цілком можливе анулювання всього того джентльменського набору «хотелок» Кремля, які за допомогою цих угод внесла РФ до списку міжнародних зобов’язань України з «вирішення конфлікту» за часів Іловайська та Дебальцевого – амністії бойовикам з «народної» міліції, федералізації і інші «особливі статуси» народних «республік».
  2. Від цього самі «хотілки» Москви щодо України нікуди не подінуться. Кримінально-чекістські кадри, які нині правлять Росією, продовжать відчувати хапальні рефлекси по відношенню до самої України і її ресурсів (в першу чергу, в їх транзитній сфері). І, в разі «скасування Мінських угод» по суті, ми повернемося в ситуацію 2014-го року…
  3. Імовірність суттєвої ескалації бойових дій на Донбасі формально різко зросте. Але в умовах, які цьому навряд чи будуть сприяти, – нинішні ВСУ явно «злегка відрізняються» від ВСУ зразка 2014-го року, а чергові «захоплення Лондона через Крижопіль» явно і практично гарантовано качнуть громадську думку в самій Україні в далеко не сприяючий цьому бік… з усіма наслідками, що випливають з цього для агресора.
  4. Імовірність «скасування санкцій» щодо РФ навряд чи буде реалізована в тому обсязі, на який розраховують у Кремлі. Якщо хто забув, санкції накладалися НЕ ТІЛЬКИ за «не виконання» Мінських угод. Навіть, я б сказав, НЕ СТІЛЬКИ через них, скільки через абсолютно інші речі, – наприклад, анексію Криму. Більш того, «зняття санкцій», якими РФ намагається в цьому контексті лякати Київ, може бути не тільки не реалізовано, але і відчутно посилене шлейфом рішень різноманітних міжнародних судів, арбітражів і трибуналів. Причому на такому рівні, в порівнянні з яким нинішній «стриманий» рівень санкцій здасться невинною дитячою грою в «щура» …

Ну і на закінчення. «Лякати війною» в Кремлі люблять часто і різноманітно. Так звані Мінські угоди, нав’язані їм Україні у важкий для неї період, були і є певним стримуючим фактором, як щодо агресивності Кремля, так і щодо непохитності Києва. Якщо, за словами пана Пристайко, ці «гальма» прибрати, заради збереження нас як нації, події явно почнуть розвиватися більш динамічно.

Костянтин Машовець,

координатор ІС

ДЖЕРЕЛО: