Рішення про припинення повноважень Верховної Ради України може бути прийнято до 16 червня поточного року: конституційно-правовий аналіз

Буде новобраний Президент України Володимир Зеленський розпускати Верховну Раду чи ні, це питання політичне.

Ми ж зупинимось виключно на юридичному аспекті і спробуємо визначити момент часу, до якого Президент матиме можливість реалізувати своє конституційне право.

Відповідно до ст. 90 Конституції України повноваження Верховної Ради України не можуть бути достроково припинені Президентом України в останні шість місяців строку повноважень Верховної Ради України або Президента України.

Звідси питання: від якої дати починає спливати вказаний шестимісячний строк? Інакше кажучи, до якої дати Президент може видати Указ про дострокове припинення повноважень ВР?

Відповіді може бути дві.

Варіант 1. До 26 травня 2019 року, оскільки депутати ВР восьмого скликання склали присягу 27 листопада 2014 року. Тобто, п’ятирічний термін їх повноважень спливає 27 листопада 2019 року.

Варіант 2. До 16 червня 2019. Тут логіка у тому, що новобрана ВР має провести своє засідання не пізніше 16 грудня 2019 року. Відповідно, у день, коли новообрана ВР зібралась, припиняються повноваження старого її складу. Чому 16 грудня? Тому що, згідно із законом, є до 15 днів на встановлення офіційних результатів виборів, потім ще до 5 днів на офіційну публікацію. Після чого ВР України збирається на першу сесію, але не пізніше ніж на тридцятий день після офіційного оголошення результатів виборів.

Спробуємо розібратись.

Відзначимо, що повноваження народних депутатів та Верховної Ради не є тотожними. Однак, відповідні норми Конституції сконструйовано таким чином, що повноваження Верховної Ради України та народних депутатів виникають і припиняються одночасно. Тому, коли ми говоримо про момент припинення повноважень ВР, ми розуміємо, що він дорівнює моменту припинення повноважень народних депутатів.

Відповідно до ст. 79 Конституції України, повноваження народних депутатів України починаються з моменту складення присяги. У ст. 76 Конституції вказано, що строк повноважень Верховної Ради України становить п’ять років. Тобто, строк повноважень народних депутатів починається з дня складання присяги та спливає через п’ять років.

Оскільки депутати ВР восьмого скликання склали присягу 27 листопада 2014 року, їх повноваження, виходячи з буквального трактування змісту ст. 79, 76 Конституції,  закінчуються 27 листопада 2019 року.

Між тим, все було би просто і не цікаво, якби не одна деталь.

Відповідно до ст. 90 Конституції України повноваження Верховної Ради України припиняються у день відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання.

Уважний читач задасть питання, – виходить, що народні депутати можуть виконувати свої повноваження більше ніж п’ять років? Нове скликання ВР може зібратись не 26 листопада 2019, а, скажімо, 30 листопада. Чи не буде це порушенням Конституції?

На думку автора, у ст. 90 Конституції реалізовано принцип нерозривності реалізації владних повноважень. Тобто, Конституція встановлює правило, відповідно до якого повноваження ВР не припиняються автоматично зі спліном п’ятирічного строку. Цей строк не є правоприпиняючим. Вичерпання п’ятирічного строку є лише умовою припинення повноважень. Визначення ж конкретного моменту (терміну) припинення повноважень ВР Конституція пов’язує з настанням юридично значимої події, – відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання.

Звідси виникає питання, – «достроково» це як? До закінчення п’ятирічного строку, визначеного ст. 76, чи до дня відкриття першого засідання ВР нового скликання (ст. 90)? Відповідно до класифікації строків за ступенем визначеності, з одного боку, маємо конкретно визначений строк у ст. 76, з іншого, у ст. 90 маємо невизначений строк, оскільки він пов’язаний з певною подією, яка, за задумом законодавця, має обов’язково настати.

Яким же у підсумку є  строк повноважень Верховної Ради України, – визначеним, чи не визначеним?

Звернемося до ст. 81 Конституції, яка вказує на те, що повноваження народних депутатів України припиняються одночасно з припиненням повноважень Верховної Ради України. Далі, статтею 81 сформульовано випадки, коли повноваження народних депутатів припиняються достроково. Наприклад, народний депутат може скласти свої повноваження за особистою заявою.

Отже, якщо народний депутат подає заяву про складання повноважень за тиждень до дня відкриття першого засідання ВР нового скликання, то такий народний депутат, виходячи зі змісту ст. 81, складає повноваження достроково, до припинення повноважень ВР. Зауважимо, що п’ятирічний термін, на який було обрано вказаного депутата сплинув, однак при цьому свої повноваження він припиняє достроково.

Таким чином, цілком очевидно, що будь-яке припинення повноважень депутатів ВР чи ВР у цілому слід визнавати достроковим, якщо воно відбулось до моменту прийняття присяги депутатами ВР нового скликання, незалежно від сплину п’ятирічного терміну визначеного у ст. 76 Конституції.

Враховуючи зазначене, на думку автора, строк повноважень Верховної Ради України, відповідно до класифікації строків за ступенем визначеності, є не визначеним, оскільки термін його завершення залежить від конкретної події – відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання.

Важливими при вирішенні цього питання є також положеннями теорії права щодо строків та термінів.

Так, з курсу теорії права відомо, що строки є часовою (темпоральною) формою руху правовідносин, формою існування і розвитку суб’єктивних прав і обов’язків, що складають їх зміст. Суб’єктивне право і обов’язок, відповідно, являють собою можливість або необхідність здійснення їх носіями будь-яких дій або утримання від їх здійснення. Зміст строку складають або дія, або подія. Поза цими фактами встановлення та існування строків не мають сенсу. Тому настання або закінчення строку набуває значення не само по собі, а в сукупності з подіями або діями, для вчинення або утримання від вчинення яких, цей строк встановлено. Отже, строки та терміни не займають самостійного місця у загальній системі юридичних фактів.

Звідси висновок: завершення п’ятирічного строку, вказаного у ст. 76 Конституції, не має самостійного значення. Вказана норма набуває значення виключно у сукупності з подіями, вказаними у: ст. 90, тобто відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання; ст. 77 – чергові вибори до Верховної Ради України; ч. 5 ст. 90 – дострокове припинення повноважень ВР; іншими нормами Конституції, які передбачають конкретну дію, або подію, пов’язану зі строком, встановленим у ст. 76 Конституції.

Далі виникає два простих питання:

  1. Якщо строк повноважень Верховної Ради України, за змістом, є не визначеним, то чи можна вважати визначним шестимісячний строк, вказаний у ч. 5 ст. 90?
  2. Якщо строк повноважень Верховної Ради України вказаний у ст. 76 не має самостійного значення без відкриття першого засідання ВР нового скликання, то з якого моменту слід починати зворотній облік шестимісячного строку, вказаного у ч. 5 ст. 90?

Відповідь, на думку автора, є цілком очевидною. Однак, а як же має обраховуватись шестимісячний строк, вказаний у ст. 90 Конституції, коли норми Конституції та Закону України «Про вибори народних депутатів України» встановлюють максимальні строки, у які має відбутись встановлення офіційних результатів виборів, їх оприлюднення та перше засідання новообраної Ради? Ані Президент, ані, мабуть, хтось інший, не може знати наперед, як швидко спрацює ЦВК і коли точно збереться новобрана ВР. Як бути?

Вихід лише один. Керуватись принципами розумності та добросовісності. Президент має всі підстави розраховувати на те, що і ЦВК, і новообрана Рада також керуватимуться цими ж принципами. Тому вказані державні інституції не порушать Закон і не вийдуть за межі встановлених  строків. Отже, максимально можливий термін припинення повноважень нині існуючої ВР – 16 грудня 2019 року. Відповідно, рішення про дострокове припинення повноважень депутатів ВР восьмого скликання може бути прийняте та оприлюднене до 16 червня 2019 року.

Тепер більш простими словами. Якщо новобрана ВР збереться раніше ніж 16 грудня? «Біда»? Це абсолютно така ж «біда», як і ситуація, коли новообрана Рада збереться не 27 листопада 2019 року (коли відповідно до ст. 76 Конституції закінчуються повноваження у «папередніків»), а тижнем раніше, чи пізніше.

Може бувало інакше?

 

Григорій Новицький,

Керівник Інформаційно-аналітичного центру

Національної безпеки України,

доктор юридичних наук