Ймовірна реальність війни з Росією

«На нашому кордоні РФ зосередила 19 батальйону тактичних груп першого і другого ешелону чисельністю понад 77 тисяч осіб. До складу угруповання входить близько тисячі танків, 2,3 тисячі бойових машин, понад 1,1 тисячі артилерійських систем і приблизно 400 систем залпового вогню.»

Міністр оборони України С. Полторак

Багато це чи мало? – має право запитати наш читач. Яку реальну задачу зможуть виконати ці БТГ? Яку загрозу безпеці внутрішніх районів країни вони несуть? І що ховається за таким абстрактним найменуванням – батальйонна тактична група (БТГ)? Давайте разом з вами, шановні читачі, спробуємо розібратися в цих питаннях. Відразу попереджаю ура-патріотів і «капелюхо-закидувачів» – це не для них. З 14-го року надивився на гасла і браві обличчя, а в результаті – втрати і відсутність елементарних навичок солдата, не кажучи вже про питання планування і керівництва боєм. Все це прийшло, пізніше, з кров’ю. Найстрашніше на війні – недооцінити противника. Потім – невірна оцінка власних сил і засобів щодо виконання поставленого завдання.

Коли я почув фразу Міністра про 19 БТГ, то чомусь виникла асоціація з мого дитинства. Тоді, на кордоні вісімдесятих, видався неврожай зернових, але диктори програми «Час», бадьорим тоном з блакитного екрану заявили про перший зібраний мільйон пудів зерна. Відчуваєте? У вісімдесяті роки знову виникли пуди! Просто в тоннах – неврожай, а в пудах – вже якось вражає! А якщо все це подати впевнено і бадьоро, то й народ не матиме причин тривожитися.

Що таке БТГ

Батальйонні тактичні групи вирішують завдання бою – тактичний рівень. Оперативний, а вже тим більше стратегічний рівень їм не під силу. Вони можуть зламати оборону на якій-небудь ділянці, можуть скувати боєм сили і засоби її захисників, можуть, зібрані в кулак, провести маневр на охоплення або оточення, це ми бачили і під Іловайськом і, пізніше, в Дебальцевому. Начебто катастрофи не сталося, загальний фронт утримали, генералів чергових отримали. Чи так це насправді? БТГ самі по собі не воюють, вони діють у складі будь-яких великих формувань, можливо за іншими задумами і абсолютно в іншій конфігурації.

 «Армійські корпуси ДНР / ЛНР»

У безпосередньому бойовому контакті зі збройними силами України знаходяться так звані 1-й і 2-й «армійські корпуси ДНР/ ЛНР». Вони виконують завдання сил стримування. Безпосередньо підпорядковані і управляються командуванням 8-ї Армії Південного військового округу РФ. От саме війська цієї армії і будуть виконувати завдання першого стратегічного ешелону вторгнення. 20-я окрема мотострілецька бригада (Волгоград) і 150-я мотострілецька дивізія (Новочеркаськ). Це та сама 8-а Армія, колишня 62-а Чуйковська, яка тримала Сталінград і брала Берлін. Відлуння війни.

Візьмемо, наприклад, 150-у Ідріцько-Берлінську мотострілецьку дивізію. Саме її військовослужбовці Єгоров і Кантарія в 1945 встановили стяг над Рейхстагом. У своєму складі мотострілецька дивізія має два мотострілкових, два танкових полки, зенітно-артилерійський і артилерійський полки, окремі батальйони (розвідувальний, зв’язку, інженерно-саперний, матеріального забезпечення).

На озброєнні мотострілкових батальйонів стоять БМП-3, машини, що володіють підвищеною вогневою міццю в порівнянні зі своїми попередниками. На озброєнні танкових батальйонів – Т-72Б3, машини, наявність якої на нашій території так жваво заперечувала Росія влітку 14-го року, і яка досить-таки ефективно застосовувалася російським командуванням. У кожному мотострілецькому полку, крім трьох мотострілецьких, є власний танковий батальйон.

У танкових батальйонах теж не все як завжди – вони чотириротного складу, по 10 танків у кожній роті, плюс два танка в управлінні батальйону. Разом сорок два танка в батальйоні. Сто двадцять п’ять танків в полку, а їх в дивізії два. Дивізія планується до бойового застосування в умовах активної радіоелектронної боротьби.

Скептики звернуть увагу на проблеми з комплектуванням подібних монстрів. Так, в будь-якій армії є проблеми в різних областях, але Крим, але Луганськ, але Донецьк! Поки що м’яч явно не на нашому полі. Малоефективні частини і підрозділи 1-го АК ДНР зв’язують боєм українські війська, змушуючи командування ввести в бій резерви. 150-а дивізія в такій обстановці цілком здатна за підтримки частин армійського підпорядкування зламати оборону на широкому фронті і своїми рухливими частинами зробити ривок з виходом на оперативний простір на Приазов’ї і Лівобережжі. Це тільки Примор’я.

Другий ешелон вторгнення

У другому ешелоні вторгнення увійде 49-а загальновійськова армія Південного військового округу. Це – ні багато, ні мало: 205-я окрема мотострілецька казача бригада (Будьоновськ, Ставропольський край), 34-я окрема мотострілецька бригада (гірська) (Карачаєво-Черкеська Республіка), 1-а гвардійська ракетна Оршанська бригада, в / ч 31853 ( Молькіно, Краснодарський край), ОТРК 9К720 «Іскандер-М», 227-а артилерійська Таллинська бригада (Республіка Адигея, Майкопський р-н), 66-я Одеська бригада управління (Ставрополь), 90-а зенітна ракетна бригада (Краснодарський край, селище Афіпський). Озброєння: ЗРК 9К317 «Бук-М2», 99-я окрема бригада матеріально-технічного забезпечення (м.Майкоп), 19-я окрема рота спеціального призначення (Ставропольський край, м. Ставрополь), 32-й інженерно-саперний полк (Краснодарський край, селище Афіпський), 39-й полк радіаційного, хімічного і біологічного захисту (Волгоградська обл, Жовтневий), 95-й окремий батальйон радіоелектронної боротьби (Республіка Північна Осетія – Аланія, м. Моздок).

Спроба створити вогнище напруженості в Грузії буде надійно заблокована 58 армією Південного військового округу. Об’єднання в складі: 42-ї гвардійської мотострілецької Євпаторійської дивізії (Чеченська Республіка), 19-ї окремої мотострілкової Воронезько-Шумлінскої бригади (п. Супутник, м Владикавказ), 136-ї окремої гвардійської мотострілецької Умансько-Берлінської бригади (м. Буйнакськ, Республіка Дагестан), 12-ї гвардійської ракетної бригади (м. Моздок, Республіка Північна Осетія – Аланія), 291-ї артилерійської бригади (ст. Троїцька, Республіка Інгушетія), 67-ї зенітної ракетної бригади (м. Владикавказ), 100-й окремої розвідувальної бригади (Республіка Північна Осетія – Аланія), 34-ї бригади управління (м. Владикавказ), полку радіаційного, хімічного і біологічного захисту, інженерно-саперного полку, окремої бригади матеріально-технічного забезпечення, окремого батальйону радіоелектронної боротьби (м. Владикавказ) всі останні навчання відпрацюванням саме цих завдань і займається.

Допоміжні операції з кримського напрямку зробить 22 Армійський Корпус Чорноморського флоту РФ з виконанням обмежених завдань.

В цей же час, плюс-мінус два-три дні, для того, щоб розсмикати залишки резервів, в тил Луганському угрупованню з виходом на Краматорськ, і в напрямку на Харків, завдає свій удар 20-а Армія Західного військового округу. Армія, теж, до речі, має свою сторінку в історії перемоги в 1945-му. Крім двох мотострілецьких орденоносних дивізій – 3-ї Висленської, орденів Суворова і Кутузова і 144-й Віленської, орденів Суворова, Кутузова і Олександра Невського. Особливий інтерес викликає 1-я окрема гвардійська Урало-Львівська орденоносна добровольча бригада. Так-так, це ті самі «чорні ножі», часів Другої світової. Не здивуюся, якщо ті ж самі ножі, тільки новодєли, ми побачимо в екіпіровці цих хлопців. Ну і, звичайно ж, куди ж без них – 448 ракетна бригада (Курськ) і 236 артилерійська бригада (Коломна). Знову – відлуння війни! Безсмертний полк. Якщо треба – повторимо. На – Берлін. Все те саме ідеологічне навантаження. Це не все.

Тил цієї ударної групи надійно прикривають і є другим стратегічним ешелоном вторгнення: 1-а Гвардійська танкова армія Західного військового округу, мікрорайон Баковка, Одинцово, Підмосков’я, знову формується з листопада 2014 року. Так, ви не помилилися, це саме та 1-а гвардійська Катуковська Армія, яка відстояла Москву в 1941 (танкова бригада Катукова стала першою гвардійською в танкових частинах РККА і стала основою формування ТА) і взяла Берлін в 1945. Знову – відлуння війни!

Складом її так само не образили, а з огляду на близькість столиці, м’язи будуть тільки наростати. 2-а гвардійська мотострілецька Таманська орденоносна дивізія, 4-а гвардійська танкова Кантемирівська орденоносна дивізія, 27-я окрема гвардійська мотострілецька Севастопольська орденоносна імені 60-річчя СРСР, 6-а окрема танкова Ченстоховська орденоносна бригада (Муліно), ці у нас були жорстоко биті в 2014-15, тому і в другому ешелоні), 96-я окрема розвідувальна бригада (Н.Новгород, Сормово) – теж чули про українські пригоди від своїх попередників. Там ряди мармурових надгробків), 288-а артилерійська Варшавська Бранденбурзька орденоносна бригада (Муліно), 112-а гвардійська ракетна Новоросійська орденоносна бригада (Шуя), 49-а зенітна ракетна бригада (Смоленська область), 69-я окрема бригада матеріально-технічного забезпечення (Нижегородська область), 20-й полк радіаційного, хімічного і біологічного захисту (м. Нижній Новгород), інженерно-саперний полк (Московська область), формується в 2018 році, 60-а бригада управління (Московська область).

Третій ешелон вторгнення

Ми з вами розглянули тільки два стратегічних ешелони вторгнення. Третім ешелоном вторгнення, який прихований від читачів, будуть угруповання повітряно-десантних військ. Саме ці ударні групи на плечах чергових поборників прав російськомовного населення (сили спеціальних операцій РФ) будуть захоплювати ключові об’єкти інфраструктури: залізничні вузли, ключові автотранспортні розв’язки, аеродроми. Те, що вони не залишаться в стороні, свідчать наступні факти.

Повітряно-десантні війська, єдині, які зберегли дивізійну і полкову систему після Сердюковської реформи. 7-я повітряно-десантна дивізія (гірська), Новоросійськ. 247-ї десантно-штурмовий полк (Ставрополь), 108-й парашутно-десантний полк (ст. Раєвська), 97-й парашутно-десантний полк (Феодосія), 1141-й гвардійський артилерійський полк (Анапа), 3-й гвардійський зенітний ракетний полк (Новоросійськ), 162-й окремий розвідувальний батальйон, 743-й окремий гвардійський батальйон зв’язку, (Новоросійськ), 629-й окремий інженерно-саперний батальйон, (ст. Старотітаровська, Краснодарський край), 1681-й окремий батальйон матеріального забезпечення (Новоросійськ), окрема танкова рота (м. Новоросійськ), окрема рота десантного забезпечення, окрема рота РЕБ, окрема рота БпЛА, 32-й окремий медичний загін (аеромобільний) (м. Новоросійськ). Вперше в історії повітряно-десантних військ, 108-й ПДП три роки поспіль відпрацьовує висадку з моря з технікою. Відбувається це дійство в Криму на мисі Апука, так добре знайомому нашим морським піхотинцям. Завдання явно не оборонного напрямку.

76-а гвардійська десантно-штурмова дивізія (Псков) в складі двох десантно-штурмових полків (104-го і 234-го), артилерійського та зенітного ракетного полків, розвідувального, зв’язку та інженерно-саперного батальйонів та інших підрозділів забезпечення, загрожуватимуть країнам Балтії. Військовослужбовці дивізії постійно відпрацьовують завдання на території  Білорусії, на даний момент часу також знаходяться там на полігонах.

98-а гвардійська повітряно-десантна дивізія, Свірська. Так, саме вона, та сама Свірська, яка стояла у нас в Болграді і те, що ми не зберегли. Це угрупування в складі: 217-го і 331-го гвардійських парашутно-десантних полків (Іваново, Кострома), 1065-го гвардійського артилерійського полку (Кострома), 5-го гвардійського зенітного ракетного полку (Іваново), 215-го окремого розвідувального батальйону (Іваново) та інших підрозділів забезпечення постійно відпрацьовують завдання в Центральній і Південній Європі і будуть задіяні проти Польщі та України.

Формується 104-а гвардійська десантно-штурмова дивізія в складі 328-го гвардійського парашутно-десантного полку, зенітного ракетного полку і спеціальних частин (Ульяновськ), 337-го парашутно-десантного полку, артилерійського полку (Енгельс), 345-го парашутно-десантного полку (Оренбург).

106-а гвардійська повітряно-десантна Тульська дивізія. 51-й гвардійський парашутно-десантний полк (Тула), 137-й гвардійський парашутно-десантний полк (Рязань), 1182-й гвардійський артилерійський полк, 1-й гвардійський зенітно-ракетний полк (Наро-Фомінськ), окрема танкова рота, 173 -й окремий гвардійський розвідувальний батальйон, 388-й окремий гвардійський інженерно-саперний батальйон, 731-й окремий гвардійський батальйон зв’язку, окрема рота РЕБ (м Тула), інші підрозділи забезпечення.

Резерв

44-я запасна повітряно-десантна дивізія в складі Рязанського вищого повітряно-десантного командного училища і 242-го навчального Центру (Омськ).

Для забезпечення перевезення та десантування цієї армади будуть задіяні дві (12-я (Твер) і 18-я (Оренбург)) дивізії військово-транспортної авіації та 708-го авіаційного полку (Таганрог), парк літаків: Іл-76, Ан-124 .

Це коротко про угруповання вторгнення. Я промовчав про окремі десантно-штурмові бригади 56-й (Камишин), 83-й (Улан-Уде), 11-й (Кяхта) і 45-й спеціального призначення (Кубінка).

Ймовірна реальність

А ось тепер уявіть становище кремлівського керівництва, якому все одно потрібно вирішувати питання повернення у велику гру. Природно, найзручнішим полем битви залишається Сирія. Що там не роби, це далеко від електорату і інформацію можна подавати в звичному для пропаганди вигляді. Теоретично там можна було швидко і без особливих втрат організувати звитяжну війну далеко від очей і в’їхати на переговорний процес на білому коні і з сильними позиціями. Але не вийшло. Спочатку було заявлено з усіх трибун, що операція в Сирії завершена повною перемогою і навіть «Кузя» з горем навпіл пішов геть, а тут батальйони «Вагнера» звідки не візьмись, потрапили під паровий прес. Так так потрапили, що приховати це вже неможливо. Як не намагалися російські офіційні джерела замовчувати подію – воно все одно вилізло назовні, показавши при цьому всю безпорадність російської армії перед високотехнологічним озброєнням.

Тепер ми спостерігаємо новий виток ескалації. Подія з хімічною атакою, операція прикриття в ООН, яку намагається проводити Росія, щоб розв’язати собі руки в Сирії, ультиматум і удар. Все як по годинах, цілі досягнуті і для нетямущих ще раз було продемонстровано їх місце. Тут важливо відзначити такий факт – Росія ніколи за свою історію не вигравала війни на віддалених ТВД. Ось Кримська війна 1853-1856 років, коли невеликий в масштабах імперії десантний корпус союзників нав’язав ініціативу неповороткій, погано забезпечуваній і слабокерованій російській армії. Ось тоді і народився міф про місто російської слави, яким приховували суцільну бездарність і ганьбу командування.

У другу світову це повторилося в тому ж місці і в більшій мірі. Російсько-Японська війна 1904-1905 років. Втрачено флот, ескадру, фортецю Порт-Артур, понад сто тисяч загиблих, як підсумок – революція 1905 року. У другій половині другої світової війни успіхи в операціях були краще, але не слід забувати, що Радянський Союз тоді активно підтримувався економікою США. Що було без неї ми пам’ятаємо по страшних провалах 1941-1942 років. Але це – віддалені театри військових дій.

А зрозумівши там всю свою неспроможність, російські яструби цілком можуть зробити операцію з примусу до дружби. Ось тоді і випливе вся правда про 19 БТГ, реальний рівень наших бравих генералів і дійсний стан збройних сил. Одна справа – клацати каблуками в кабінеті у президента, а зовсім інша – відражати повномасштабну агресію, в якій роль всього Генштабу буде не більше печії. Всі фахівці, які сурмлять про партизанщину – це максимум 36 годин вільного життя. Слова про гордість і традиції свободи – теж не значать нічого. Сіючи хаос і руйнування навколо себе, і не маючи крім цих цілей ніяких інших, вищеперелічені угрупування доб’ються підписання будь-якої угоди і з будь-яким урядом України. Ніхто не дбатиме про окупацію, тільки руйнування.

І якщо ми вже знаємо, що таке війна, то, коли ці орди хлинуть в Європу, а це країни Балтії та Польща, то там буде потрібний час для того, щоб зрозуміти, що все по-справжньому. І ніхто цього часу і резервних можливостей не надасть. От коли хаос і руйнування поглинуть мирні колись країни і міста, от тоді Кремль погодиться повернути свої війська назад, але, природно, за певну ціну. І чим вище буде межа жаху, тим, відповідно – вищою буде ціна, яку зажадає Кремль.

 

От тепер, дорогі читачі і дайте відповідь – чи готові ви далі слухати солодкі промови фельдмаршалів і генералісимуса від паркету?

Рафаель Люкманов,

полковник запасу, ветеран військ спеціального призначення, військовий експерт

ДЖЕРЕЛО: «Український інтерес»