Тіллерсон полетів, але обіцяв повернутися

Неділя пройшла біля «блакитного екрану». Чесно кажучи, навіть недільні ефіри про вибори в Україні не можуть вкрасти у мене більше години недільного часу. І так все заздалегідь відомо.

А ось вчора була «інтрига». Вчорашня неділя була важливішою за наші вибори. І про вихідний «без свіжого повітря» я не шкодую, оскільки зробив для себе кілька важливих висновків.

Візит Тіллерсона плюс призначення нового спецпредставника Держдепу по Україні Курта Волкера, а також плани останнього відразу після Києва летіти в Москву, говорять про намір Вашингтона зробити все можливе для завершення конфлікту на сході України. Це означає, що у Вашингтоні є план врегулювання. Наскільки він відповідає інтересам України, це інше питання. Але він є, і його будуть активно просувати.

Безумовно, не хорошим знаком для нинішньої влади є зустріч Тіллерсона з «молодими реформаторами» до зустрічі з Президентом. Ясно, що Тіллерсон приїхав з достатнім розумінням ситуації в Україні, в тому числі, в частині боротьби з корупцією. Однак, будучи досвідченим бізнесменом, він все ж вирішив перевірити ще раз наявну інформацію шляхом опитування її «першоджерел». Зауважте, без зайвих докорів сумління.

Не коментуватиму склад «першоджерел». Цікава тільки відсутність серед них пана Лещенка. Це чіткий сигнал нашим «молодим реформаторам», – найменший «бруд» і ви вже не «молодий реформатор» і вам ніхто не подасть руку і гроші. На жаль, це зрозуміла і наша влада.

Знаковим був і виступ пана Тіллерсона. Він сказав правду, але наші реформатори, в тому числі молоді, зрозуміли її по-своєму. Тіллерсон сказав, що Україна в нинішньому її стані не готова до іноземних інвестицій, в результаті чого не створюються нові робочі місця. При цьому, наші реформатори говорять, що він, як бізнесмен з досвідом, оцінює все через можливість безпечного інвестування.

Не в цьому справа, панове. Суть в тому, що вся політика США щодо України, як по відношенню до війни на сході, так і по відношенню до боротьби з корупцією, зводиться до вирішення однієї простої задачі, – створення на території України сприятливого інвестиційного клімату для інвестицій американських капіталів. Цьому заважає дві проблеми, – війна і корупція. При цьому згадується фраза Тіллерсона, яка стала класичною: «Україні немає сенсу воювати за своє тіло в Донбасі, якщо вона втратить свою душу в корупції».

Аналогічно і США немає сенсу «вкладатися» в боротьбу за «тіло» України, поки її душа належить корупції. А якщо врахувати, що ця сама корупція є однією з рушійних сил війни, то стає очевидним, що розраховувати на підтримку заходу і США чинна влада може тільки за умови здійснення ефективної антикорупційної політики та припинення війни.

Думаю, про це Петру Олексійовичу було сказано без зайвих дипломатичних реверансів і не один раз.

Що Президент робитиме далі? В тактичному плані триватимуть «гастролі» Луценко. У стратегічному? А ось в стратегічному плані, думаю, визначеності ще немає. Якщо в АП бачать «другий термін», то антикорупційні ініціативи будуть всіляко гальмуватися, бо кому потрібна влада, якщо нею не можна розпорядитися собі на благо? А ось якщо «другий термін не проглядається», то через два роки ми отримаємо державу, в якому використати владу собі на благо, або на шкоду політичним опонентам, буде складно. Питання виживання, самі розумієте.

І ось тут, від Тіллерсона, якщо ще і не пролунав, то дуже скоро може прозвучати наступний аргумент, – пане Президенте, не розраховуйте на другий термін і на політичний притулок теж не розраховуйте. У Вас є два роки, що б побудувати країну, в якій Вам же буде комфортно жити і вести бізнес.

І це – більш ніж мотивуючий аргумент…

Григорій Новицький,

керівник Інформаційно-аналітичного центру

національної безпеки України