Як подати е-декларацію: практичний альтернативний шлях

Останні перипетії з поданням е-декларацій черговий раз засвідчили повну некомпетентність нашої влади. І органів у нас різних багато і зарплати у них більш ніж достойні, а технічне питання вирішити не можуть.

Але це для вступу. А що ж робити нашим шановним декларантам? Їх постійно лякають кримінальною відповідальністю, а подати декларацію у визначений Законом спосіб, вони не можуть. От і страждають, не сплять, обурюються, нервують. І можна було би не піднімати це питання, адже всяке трапляється, особливо на початках, однак хаос, нажаль, стає тенденцією в українській владі.

Тому, надамо практичну пораду з приводу того, як подати е-декларацію, коли подати її неможливо.

Проаналізуємо ст. 366 -1 КК України та ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції».

Відповідно до статті 366-1 подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», або умисне неподання суб’єктом декларування зазначеної декларації караються.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Як бачимо ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено строк та порядок подання декларації:

  • строк, – щорічно до 1 квітня;
  • порядок, – шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства.

Зрозуміло, що якщо особа не подала до 1 квітня декларацію, то декларація, за загальним правилом, вважається не поданою.

А от як бути, коли особа подала до НАЗК декларацію до 1 квітня, однак, з порушенням порядку її подання, – не шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства, а через пошту чи нотаріуса? Чи містить така дія склад злочину передбаченого ст. 366 – 1 у формі умисного неподання декларації суб’єктом декларування?

З точки зору кримінального права питання звучить так, – чи дорівнює бездіяльність порушенню порядку виконання певної дії? Одна справа відмовитись виконати передбачену законом дію, і абсолютно інша – виконати її, але не у спосіб передбачений законом.

Якщо особа умисно не подає контролюючому органу інформацію про свої статки, то вона приховує їх і позбавляє контролюючий орган можливості виконувати свої функції. У цьому суспільна небезпека вказаних дій. Але якщо особа все ж довела до відома НАЗК передбачену Законом інформацію, але не через офіційний веб-сайт, а у паперовому вигляді, хіба така особа приховує свої статки? Так, можливо вона створює певні труднощі у обробці цієї інформації, але це точно не дорівнює відсутності такої інформації.

На цій підставі автор стверджує, що умисне неподання суб’єктом декларування декларації не дорівнює умисному порушенню суб’єктом декларування порядку подання декларації.

Це абсолютно різні речі.

Умисне ж порушенню суб’єктом декларування порядку подання декларації, на сьогодні, не передбачає ні адміністративної, ні кримінальної відповідальності.

Тому, якщо ви не можете потрапити на омріяний ресурс:

  1. Зайдіть на http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0960-16/paran4#n4 та скачайте передбачену Законом форму.
  2. Заповніть та підпишіть її.
  3. Зверніться до найближчого нотаріуса з заявою про передачу заяв фізичних і юридичних осіб іншим фізичним і юридичним особам (п. 17 ст. 34 Закону «Про нотаріат»).
  4. Отримайте свідоцтво про передачу заяви (п.п. 4.1 п. 4 гл. 20 Порядку), яке за змістом має відповідати вимогам форми № 22 Правил, тобто у свідоцтві міститься короткий зміст заяви.

Так, звичайно, це потребує часу і коштів. Зрозуміло, що головна ідея е-декларування полягала якраз у тому, щоби декларант мав можливість швидко і зручно подати декларацію, але – маємо, те що маємо…

 

Григорій Новицький,

доктор юридичних наук,

керівник Інформаційно-аналітичного центру Національної безпеки України