До Вищого адміністративного суду України подано позов «Про визнання протиправним застосування ч. 3 ст. 40 Закону України «Про прокуратуру» при призначенні громадянина Ю.В. Луценка Генеральним прокурором України»

«…Если произошла революция, значит слом системы, потому, что революция не должна ставить перед собой вопрос смены лица…» Ю.В.Луценко.

І це правда. Але правда і те, що «система», для «смены лица», не повинна маскувати під революцію відверте порушення законності.

Мова не йде про революційність у питанні того, що Генеральним прокурором може бути особа без юридичної освіти. У тіні цієї новації не поміченою залишилась справді «революція» у праві, – виявилось, що за один день можна прийняти закон, опублікувати його, оприлюднити і застосувати.

Юридичну сторону цієї події ви можете подивитись нижче у поданому  до Вищого адміністративного суду України адміністративному позові (завантажити документ):

pozovna-zayava

pozovna-zayava-1 pozovna-zayava-2 pozovna-zayava-3 pozovna-zayava-4 pozovna-zayava-5

Питання, – чому ми вважаємо це важливим, у чому небезпека цього прецеденту?

Відповідь проста: е-декларування показало, з кого саме складається нинішня Верховна Рада. Після цієї процедури, не менш ніж 2/3 нардепів, як вважає Юрій Віталійович Луценко, стали його потенційними заручниками. І заборгували вони не тільки і навіть не стільки йому…

Ми далекі від думки, що чинний Президент здатен узурпувати владу. Але де гарантії того, що наступний Президент не візьме «найкраще» від своїх попередників, – від Віктора Федоровича закони «16 січня», а від Петра Олексійовича їх «моментальне» прийняття, оприлюднення і негайне застосування?

Лишається тільки фантазувати на предмет того, яких законів можна наприймати і застосувати протягом одного дня. Навіщо за один день? А от, щоби ніхто не встиг зорганізуватись для протесту, залишити своє помешкання чи робоче місце, зібрати речі, придбати квиток і т.ін.

Чи розуміють нинішні народні обранці, що той десяток з них, хто ввійде до складу ВР наступного скликання, одного чудового дня, можуть залишити будівлю Ради під конвоєм?… Навіть не  здогадуючись про цю «посмішку долі» ще зранку.

Мабуть і Петро Олексійович з Юрієм Віталійовичем думають, що створений ними ж прецедент ніколи не вдарить по їх особистих правах… Впевнені?

Панове! Ви впевнені, що проігнороване вами конституційне право кожного знати свої права і обов’язки є лише гарною декларацією і нічого конкретного не обіцяє вам особисто?

Подумайте… І поки є можливість, давайте виправляти помилки. В цей не простий час ми не маємо права лишати «легальними» подібні інструменти обмеження прав та свобод громадян.

Ніяких революцій, якщо це стосується обсягу особистих прав і свобод!

І, як казав класик, – «это в ваших же интересах».

 

Григорій Новицький,

доктор юридичних наук,

керівник Інформаційно-аналітичного центру

Національної безпеки України