Фейсбук і прокурор

FILE - In this Oct. 10, 2011 file photo, a magnifying glass is posed over a monitor displaying a Facebook page in Munich. Facebook is letting its nearly 1 billion users vote on changes to its privacy policy beginning on Friday, June 1, 2012. This is the second time Facebook let users vote on policy changes. The first time was in 2009 when Facebook was a much smaller, privately held company with about 200 million users (AP Photo/dapd, Joerg Koch)

 

«Як повідомив Генеральний прокурор Юрій Віталійович Луценко на своїй сторінці в Фейсбук …».

Саме такими анонсами останнім часом рясніють новинні стрічки інформаційних агентств. При такій рекламі важко втриматися від спокуси заглянути на сторінку Юрія Віталійовича.

І ось, побіжний огляд останніх новин від Генерального прокурора, дозволяє зробити кілька дуже суттєвих висновків.
По-перше, офіційний веб-сайт Генеральної прокуратури, на тлі Фейсбук Юрія Віталійовича виглядає як газета районного масштабу на тлі, наприклад, «Дзеркала тижня». За великим рахунком, сайт, з огляду на його повну непотрібність, можна було б і закрити з подальшою оптимізацією штату Генпрокуратури.

По-друге, багато наших засобів масової інформації, якщо ще й не досягли «дна» веб-сайту Генпрокуратури, вже реально програють у конкурентній боротьбі Юрію Віталійовичу, в першу чергу, щодо оперативності появи інформації, чіткості і лаконічності її викладу і, головне, за неупередженістю оцінки тих чи інших подій.

Вищевказане, а також окремі словосполучення і фрази, характерні тільки для Генерального прокурора, свідчать про те, що Юрій Віталійович свою сторінку веде особисто, не доручаючи цю «інтимну» справу стороннім особам. За великим рахунком, інакше й бути не могло. Деякі злі язики прямо заявляють, що Юрій Віталійович був призначений Генпрокурором не тому, що «в дошку свій», а саме для «комунікації» між суспільством і політикою Президента в сфері боротьби з корупцією. А для цього, як відомо, юристом бути не обов’язково.

І по-третє. Пройде час. А він обов’язково пройде і епічна картина під назвою «фейсбук Ю.В. Луценка», якщо останній не «пригальмує», може стати невичерпним джерелом натхнення і доказовою базою для слідчих всіляких відомств, які, так само неупереджено, як і нині чинний Генпрокурор, вивчатимуть його діяльність. Наприклад, історія з Жуковим островом, – «Як Генпрокурор Офіційно заявляю: я розглядаю такі дії суддів як явно не правові и даю вказівку зібраті матеріали для притягнення їх до кримінальної відповідальності». Воно ніби все зрозуміло. Може так і треба. Але, одна справа «обуритися» на службовій нараді, а інше, заявити про це письмово на власній сторінці, та ще й відносно суддів. Одна справа дати вказівку перевірити дії суддів на предмет наявності ознак злочину і зовсім інша «зібраті матеріали для притягнений їх до крімінальної відповідальності». Воно, звичайно, звучить «ефектно, задерикувато», свідчить про рішучу налаштованість Генпрокурора «зламати суддівської гідрі спину», але… Не добре.
Не добре, тому, що якщо прізвища Плотницкий в телефонній записній книжці громадянина досить для того, що б звинуватити його в зв’язку з ЛНР, ДНР, то з фрази на Фейсбуці «даю вказівку зібраті матеріали для притягнення їх до крімінальної відповідальності», за умови неупередженого ставлення до «папередніка», можна «витягнути» цілий букет складів злочинів, передбачених КК України.
Не добре ще й тому, що є поки що п. 4 статті 6 Закону України «Про прокуратуру» «Інформування про діяльність прокуратури», де абсолютно чітко передбачено, що «інформація про діяльність прокуратури оприлюднюється в загальнодержавних та місцевіх друкованих засобах масової информации и на офіційніх веб-сайтах органів прокуратури». Сторінку Юрія Віталійовича на Фейсбук можна віднести ні до першого, ні до другого джерела інформації про діяльність прокуратури.

Ви скажете, ну і що, хіба Юрій Віталійович не має права вести свою сторінку на Фейсбук? Відповім так: Юрію Віталійовичу, як громадянину, як політику, як і всім нам, простим грішним людям, дозволено все, що не заборонено законом. А ось Юрію Віталійовичу, як Генпрокурору, як і багатьом іншим «людям державним» заборонено все, що не дозволено законом. Про це свідчить стаття 19 Конституції України.
Саме з цієї простої причини, фразу на Фейсбук «Як Генпрокурор офіційно заявляю…» рекомендується застосовувати з особливою обережністю.

Григорій Новицький,

Керівник Інформаційно-аналітичного центру

Національної безпеки України