Армія отримає можливість наймати до своїх лав іноземців-професіоналів

1406557593_dobrovolc

Влітку, 2014 р., у розпал боїв на Сході України, до спеціальних підрозділів МВС України та батальйонів територіальної оборони ЗС України (так звані «добровольчі батальони»), у зону антитерористичної операції почали самостійно прибувати іноземці з військовим досвідом. Частина з них, попри відсутність на те правових підстав, брали та беруть участь у бойових діях. Сьогодні найбільш поширеним місцем «служби іноземців» є підрозділи Правого сектору, оскільки і армія і МВС взяли курс на інтеграцію добровольців у штатні підрозділи та приведення їх діяльності у відповідність із Законом.

Чинні Закони України «Про військовий обов’язок та військову службу», «Про ЗС України» та «Про Статут внутрішньої служби ЗС України», можливості проходження військової служби іноземцями не передбачають.

Метою розробників законопроекту №2389 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо проходження військової служби у Збройних Силах України іноземцями та особами без громадянства» було підвищення боєздатності ЗС України за рахунок залучення до їх лав іноземців та осіб без громадянства.

Це загальноприйнята світова практика. Ліберальна доктрина визнає право дієздатної особи на службу за контрактом у легальних військових формуваннях поза межами держави, та можливість найму іноземних громадян для військової служби у національних збройних силах. За таким принципом, зокрема, сформовані французький «Іноземний легіон», підрозділи гуркхів у ЗС Сполученого Королівства, швейцарські гвардійці Ватикану тощо. Підкреслю, що право іноземців на службу у збройних силах закріплено також у законодавстві Росії.

Мотивацією для служби іноземців є:
1. Спрощена процедура натуралізації (отримання громадянства).
2. Особисті переконання (хочу допомогти захищати Україну від агресора).
3. Фінансовий стимул – платня контрактника.

Є усі підстави сподіватися, що після прийняття закону Україна отримає можливість залучити до ЗСУ кілька тисяч професіоналів.

Що очікується у результаті:
1. ЗСУ отримують додаткову можливістю для відбору та найму професіоналів з числа іноземних громадян. Це швидший шлях підвищення ефективності армії, аніж підготовка відповідних фахівців «з нуля».
2. Армія отримає додатковий канал поповнення лав ЗСУ на фоні проблем з мобілізацією.
3. Буде декриміналізовано діяння, що не є суспільно-небезпечними (участь іноземців у бойових діях).
4. Людські втрати з боку громадян України буде зменшено.

Верховна Рада 6 жовтня 2015 р прийняла законопроект 2389 «Щодо проходження військової служби у Збройних Силах України іноземцями та особами без громадянства». Закон очікує на підписання Президентом України.

Держава, природньо, залишає за собою право проводити професійний відбір кандидатів на службу та їх спецперевірки. Закон не передбачає безпосереднє створення «Іноземного легіону», але це є однією з можливих опцій. Реалізація Закону передбачає величезну роботу МО та ГШ із впровадження кращих світових практик. В цьому Україні готові допомогти країни, що мають відповідний досвід.

Закон не може бути застосований до тих іноземців, які перебувають на території України із порушенням міграційного законодавства. Тобто мають прострочену візу, термін тимчасового перебування в Україні тощо.
Цей Закон не вирішує проблему для громадян Росії та Білорусі, які, зі зрозумілих причин, не можуть повернутися до дому (отримати новий паспорт, зробити відмітку про в’їзд-виїзд тощо), щоб не порушувати терміни перебування в Україні.

Зазначу, що в даному випадку я би радив скористатися можливостями, які надає інший Закон: «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту». Стаття 5 цього Закону передбачає порядок отримання статусу біженця у випадках, коли в країні її громадянської належності чи попереднього постійного проживання виникли умови, внаслідок яких він не може повернутися до країни свого походження (наприклад, загроза переслідування за політичними мотивами). Тобто отримати легальні підстави перебування в Україні через статус біженця.
Зазначене питання належить до компетенції Державної міграційної служби України.

Окремо, хочу висловити подяку співавторам та «лоббістам» закону:
народним депутатам Дмитру Тимчуку, Івану Віннику, Сергію Пашинському, «Юридичній сотні» (Ірині Лоюк) та іншим, хто допомагав у прийнятті закону.

Володимир Полевий,

керівник Інформаційно-аналітичного центру національної безпеки України

 

Андрій КІсельов, заступник керівника ІАЦ