Що робити з Кримом?

Офіційні результати позачергових парламентських виборів в Україні зафіксували перемогу шести політичних сил, яким вдалося подолати 5-відсотковий бар’єр та потрапити до Верховної Ради VIII скликання («Народний Фронт», «Блок Петра Порошенка», «Самопоміч», «Опозиційний блок», «Радикальна партія Олега Ляшка», ВО «Батьківщина»). Новообраним депутатам доведеться формувати правове поле для розвитку держави у нових безпекових та суспільно-політичних умовах. Про напрямки діяльності українського парламенту щодо вирішення актуальних викликів сьогодення, передусім стосовно врегулювання конфлікту на Донбасі та відновлення суверенітету України над територією АР Крим, можна судити, аналізуючи програмні документи партій переможців.

Під час виборчої кампанії питання Криму не фігурувало серед першочергових завдань порядку денного політичних партій новообраного парламенту. Окреслюючи цілі та завдання з відновлення територіальної цілісності України, жодна з них не запропонувала виборцям конкретні шляхи і методи їх досягнення, обмежившись переважно декларативними заявами.

Питання Криму не знайшло свого окремого відображення у передвиборчій програмі«Народного фронту» – переможця виборчої кампанії. Автори програми обмежилися визначенням завдання партії з «відновлення територіальної цілісності України, звільнення її від терористів, іноземних військ і найманців, встановлення належного контролю за державним кордоном та забезпечення його недоторканності». Представник «Народного фронту», народний депутат В’ячеслав Кириленконеодноразово наголошував, що говорити про поетапний план повернення Криму зарано. На його думку, вирішення кримського питання буде можливе лише після початку роботи Верховної Ради України нового скликання та формування нового складу Кабінету міністрів України.

Задля повернення тимчасово окупованого Криму «Блок Петра Порошенка» («БПП») пропонує використовувати політичні та дипломатичні методи боротьби. У програмному документі політсили піднімається також питання захисту прав і свобод українців Криму та кримських татар, але без конкретних ініціатив. Разом з тим, деталізацію позиції «Блоку Петра Порошенка» в кримському питанні дають його представники.

Зокрема, новообраний парламентарій від «БПП» Павло Розенко запевнив, що його партія у новій Верховній Раді збирається реалізувати комплексні заходи, спрямовані на повернення Криму. В першу чергу, буде задіяний юридичний механізм, система міжнародного права, судові позови у всі міжнародні інституції. По-друге, буде реалізовуватися дипломатична складова через систему відносин з іншими державами. Також Розенко зазначив, що «Блок Петра Порошенка» боротиметься за повернення Криму за допомогою політичного та економічного тиску на Росію, зокрема, шляхом використання механізму санкцій.

Голова БПП Юрій Луценко також підкреслив, що нова партія влади в боротьбі за повернення Криму робитиме ставку не на військові засоби, а на дипломатичні та економічні методи.

Голова Одеської обласної ради, новообраний депутат від БПП Олексій Гончаренковисловив упевненість, що в уряді вже давно має бути створено спеціальний орган, який би займався проблемами Криму та українських громадян, що перебувають на тимчасово окупованій території, в тому числі й проблемами кримських татар. На його думку, влада має активізувати роботу щодо Криму, використовувати всі можливі засоби, щоб боротися за людей, які там живуть, в першу чергу, через гуманітарні програми. Гончаренко закликав створити окремий державний орган виконавчої влади з питань тимчасово окупованої території.

Цю ідею підтримав і народний депутат, Уповноважений Президента України у справах кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв. Він вважає, що парламент нового скликання має створити Міністерство у справах Криму.

Політичні сили, які вперше потрапили до парламенту України – партія «Самопоміч» та«Радикальна партія Олега Ляшка» – взагалі не згадували питання Криму в своїх передвиборчих програмах, обмежилися лише тезами про «забезпечення територіальної цілісності України» та «боротьбу за її незалежність». Хоча лідер «Самопомічі», мер Львова Андрій Садовий, заявив, що його партія має намір боротися за повернення контролю над півостровом. Однією з норм, яку пропонує впровадити «Самопоміч», є введення заборони на залізничне сполучення між територією Донбасу, тимчасово контрольованою терористами, і Кримським півостровом. Основним методом повернення Криму до складу України, на думку Садового, є реформування країни, її економіки та армії.

Перебуваючи у ролі кандидата в президенти України, лідер партії «Батьківщини» Юлія Тимошенко також заявляла, що пріоритетом своєї роботи на посаді президента вона вважає повернення Криму до складу України. Для досягнення цієї мети, за словами Тимошенко, її команда створила ефективний і дієвий план, що передбачає ведення активних переговорів на дипломатичному рівні з лідерами західних країн для посилення фінансових та економічних санкцій проти «агресивної кремлівської влади». Однак у програмному документі ВО «Батьківщини» план з повернення Криму згадується лише поверхнево, через призму відновлення територіальної цілісності і суверенітету України.

Єдина партія, яка є опонентом чинної влади в новому парламенті – «Опозиційний блок», своїм програмним пріоритетом визначила встановлення миру в Україні. Задля створення стабільних умов для миру і стабільності на Сході України автори програми пропонують активізувати переговори з Росією за посередництва країн ЄС, США, оминувши при цьому решту проблемних питань двосторонніх відносин (у тому числі питання незаконної анексії РФ Криму). Водночас, у програмі «Опозиційного блоку» декларується готовність відстоювати конституційні права громадян України, що мешкають на території АР Крим. Болюче питання Криму у документі свідомо уникають, адже воно дисонує із загальними зовнішньо- та внутрішньополітичними акцентами програмного документу партії. Втім, від ідеї реінтеграції Криму до складу України і тут не відмовляться, а її досягнення вбачають у підтримці тісних зв’язків з українською громадою на півострові і кримськотатарським народом.

Як засвідчили результати виборів до парламенту, у новообраній Раді є значнезменшення чисельності кримських політиків у його складі в порівнянні зі складом ВРУ VII скликання. Крим у новому парламентібудуть представляти Мустафа Джемілєв, Юлій Мамчур від «Блоку Петра Порошенка» та Людмила Денисова від «Народного Фронту». Можливо, проблеми півострова не залишать поза увагою новообрані депутати Семен Семенченко («Самопоміч») та Ірина Фриз (БПП), які народилися у Криму.

Однак попри суттєве зменшення кількості депутатів, вихідців з Криму, ймовірно, питання АРК не зникло з порядку денного.

У результаті переговорів про формування коаліції між переможцями виборів (БПП, Самопоміч, «Батьківщина», «Народний фронт» і Радикальна партія) у проекті коаліційної угоди одним з чільних пунктів визначено саме питання повернення анексованого Росією півострова до складу України.

У робочому проекті угоди, опублікованому на сайті БПП, зокрема, йдеться про те, щоукраїнський уряд обіцяє повернути контроль над Кримом. Варто зазначити, що на розробку документу на 66 сторінках, що охоплює майже всі сфери внутрішньої та зовнішньої політики, знадобилося майже два тижні.

Якщо його буде ухвалено за основу нової державної стратегії, то вже в четвертому кварталі 2014 року до законодавства України мають бути внесені зміни, спрямовані на «інтеграцію в Євроатлантичний простір безпеки» і «відновлення державного суверенітету України над територією АР Крим».

Згідно угоди, наразі Крим і Севастополь отримають статус «тимчасово окупованих», а Донецька і Луганська області − «тимчасово непідконтрольних» територій. Стратегія їх повернення під український контроль, що, згідно з документом, є однією з цілей українського уряду, передбачає подання міжнародних позовів проти Росії, «всеосяжну протидію діяльності окупаційної влади» і «незаконних терористичних формувань», а також програми підтримки громадян, які проживають там. Для цього в прикордонних районах України буде створено додаткові органи державної влади.

Коаліція пообіцяла забезпечити юридичний захист кримських татар та інших жителів Криму й Донбасу, а також ухвалити цільову програму з підтримки різних вікових, етнічних, соціальних та інших груп населення.

Крім того, передбачається запуск реформ суду й органів правопорядку, систем національної безпеки та оборони, а також антикорупційної реформи. Водночас, Україна перегляне розташування збройних сил і забезпечить постійну військову присутність на сході країни, йдеться в документі.

Слід також наголосити, що діяльність Верховної Ради України VIIIскликання буде відбуватися у рамках вже розпочатого процесу формування державної політики стосовно тимчасово окупованої території АР Крим та міста Севастополя.

Зокрема, парламент попереднього скликання прийняв Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», який визначив статус території АР Крим та міста Севастополя тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії РФ, встановив особливий правовий режим на цій території та особливості діяльності в умовах цього режиму, дотримання та захисту прав фізичних та юридичних осіб тощо.

Разом з тим, 27 вересня вступив у дію Закон України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України», яким визначаються засади економічного співробітництва з окупованим Кримом, а також особливості правового статусу суб’єктів господарювання на відповідній території.

Наразі створюється ефективна організаційно-інституційна складова державної політики щодо тимчасово окупованої території України. Розпорядженням Президента України від 16 травня 2014 р. №865/2014-рп було відновлено діяльність Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим з розташуванням у Херсоні, затверджено її нову структуру (Указ Президента України від 24 травня 2014 р. №487) Постійним Представником Президента України в АРК призначено Н.К. Попович (Указ Президента України від 22 травня 2014 р. №482).

Затверджено нову структуру Секретаріату Кабінету Міністрів України, згідно з якою булостворено новий структурний підрозділ – департамент з питань Автономної Республіки Крим та м. Севастополя (Постанова Уряду від 27 травня 2014 року №157), який очолив кримський татарин – Омєр Киримли.

Утворено також центральний орган виконавчої влади – Державну службу України з питань АР Крим, м. Севастополя та тимчасово переміщених осіб (Постанова КМУ від 17 липня 2014 р. №297). Проте наразі Служба ще не розпочала свою діяльність (не призначений її Голова, не прийняте Положення про її діяльність).

Демонстрація чіткої позиції України щодо невизнання анексії АР Крим Росією є частиноюреалізації заходів з підтримки кримськотатарського народу. 20 березня ц.р. на пленарному засіданні ВР прийнято Постанову №4475 «Про Заяву Верховної Ради України щодо гарантії прав кримськотатарського народу у складі Української Держави». У документі йдеться про гарантування Україною збереження та розвитку етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності кримськотатарського народу як корінного народу.

Указом Президента України від 20 серпня ц.р. №657 було створено посаду Уповноваженого Президента України у справах кримськотатарського народу, на яку призначено лідера кримських татар Мустафу Джемілєва, а також затверджено відповідне Положення (Указ Президента України від 3 листопада 2014 р. №841). Також було встановлено в Україні День боротьби за права кримськотатарського народу, який відзначатиметься щороку 18 травня (Указ Президента України від
16 травня 2014 р. №472
). Крім того, за ініціативи Міністерства культури України було прийнято рішення про утворення державного підприємства «Кримський дім», який буде розміщено в м. Києві по вул. Суворова,9 (Розпорядження Уряду від 16 травня ц.р. №454).

У зв’язку з незаконною анексією Росією Криму та з метою захисту прав осіб, які постійно проживають на території півострова, Уряд України подав заяву проти Росії до Європейського суду з прав людини.

Питання захисту майнових прав та національних інтересів у зв’язку із тимчасовою окупацією території України обговорювалося на засіданні Ради національної безпеки і оборони України 28 квітня ц.р.
У результаті обговорення було прийнято відповідне рішення РНБО, введене в дію Указом Президента України від 7 травня 2014 р. №458.

Усі перераховані кроки відновлення суверенітету над територією АР Крим та м. Севастополь можуть бути ефективними за умови скоординованої та послідовної державної політики на відповідному напрямку.

З часу набуття Україною незалежності й до анексії Криму Росією центральна влада приділяла недостатньо уваги питанням розвитку суспільно-політичних та соціально-економічних процесів автономії. За 20-літній період їй так і не вдалося налагодити конструктивні політичні зв’язки з кримськими елітами, активний діалог з кримським населенням тощо. Саме тому окупація Криму Російською Федерацією стала серйозним викликом для усіх політичних сил України, до якого жодна з них не була готова та нині має труднощі з розробкою ефективних контрзаходів.

Про це також свідчать програмні документи ключових політичних партій України, що увійшли до парламенту нового скликання. Водночас новим українським парламентаріям доводиться вибудовувати політичні завдання, виходячи з інших реалій і ставлячи перед собою завдання про повне повернення окупованого півострова.

Попри довготривалий конфлікт на Сході України, активні кроки Росії з інтеграції тимчасово окупованої території Криму у загальнодержавну федеральну систему РФ не дозволяють зволікати із реагуванням на них українською стороною. Досягнення завдання з повернення Криму до складу України вимагає сильної політичної волі, консолідації дій всіх учасників процесу з реінтеграції півострова, активних дій на дипломатичному рівні. Зокрема, розробка на найвищому рівні державної політики з розвитку країни і повернення півострова Україні. Оскільки це питання було визначено як один з головних державних пріоритетів, одним із першочергових кроків у цьому напрямку буде розгляд на засіданні Ради національної безпеки і оборони України питання щодо реалізації державної політики стосовно тимчасово окупованої території України.

Інформаційно-аналітичний центр РНБО