Що нас чекає наступного тижня?

Тиждень, що минув, був насичений подіями, заявами та новинами. Їх важливість оцінюють по-різному – залежно від інтересів та пріоритетів кожного. ІАЦ РНБО звертає увагу на події, які заклали тенденції на майбутнє та отримають розвиток наступного тижня.

1)      Цього тижня Президент підписав знаковий для українського суспільства закон про люстрацію, а Верховна Рада проголосувала в першому читанні пакет антикорупційних законів, який, серед іншого, передбачає створення спеціального бюро для боротьби корупцією серед посадовців вищого рівня. Очищення влади та боротьба з корупцією – ключові завдання для України. Їх вирішення дасть можливість не лише припинити розкрадання та, нарешті, забезпечити армію всім необхідним. Це дозволить ліквідувати перешкоди на шляху реформ, які неможливі в системі, що  досі функціонує в державі. Реальна боротьба з корупцією та люстрація чиновників – це також спосіб зупинити хвилю агресії проти посадовців, яка прокотилася Україною, і перевести зрозумілий протест людей в правове русло.  14 жовтня очікується засідання парламенту для остаточного затвердження пакету антикорупційних законів, всі погляди будуть скеровані на ВРУ в цей день. Президент заявив про небезпеку провокацій та силового тиску на депутатів, і закликів як силовиків так і народних обранців не допустити зриву голосування.

2)      Друге завдання на наступний тиждень – забезпечити підготовку до парламентських виборів. Наступного тижня визначатиметься порядок голосування, зокрема на звільнених від терористів територіях. Спокій та відсутність провокацій в цей період вкрай важливі для проведення не лише виборів, але і для проведення чесної агітації.

3)      Головний пріоритетзабезпечення миру на Донбасі шляхом виконання Мінських домовленостей. Українська сторона докладає максимальних зусиль для продовження мирного врегулювання – це і спроба запровадити «режим тиші», і продовження роботи тристоронньої комісії за участю російських військових, і заклик до ОБСЄ щодо розширення місії, яка що поки не в стані повноцінно відстежити режим припинення вогню. Цей процес піддається постійному випробуванню через порушення з боку терористів, які з моменту запровадження режиму припинення вогню понад 1300 разів обстріляли позиції українських військових, внаслідок чого загинули 65 українських воїнів. Донецький аеропорт, міста Дебальцеве, Щастя та околиці Маріуполя найбільше піддавалися атакам впродовж цього тижня. За цими атаками стоїть не лише бажання терористів опанувати стратегічні транспортні вузли – залізничний, авіаційний та морський. Це спроба дестабілізувати ситуацію, повернутися до кривавої фази конфлікту та перекреслити всі позитиви, які принесли Мінські домовленості: обмін полоненими, початок надання гуманітарної допомоги, запровадження реальних механізмів децентралізації на Сході.

4)      Наступний фронт боротьби, на який буде скеровано увагу публіки та зусилля влади – гуманітарна ситуація:  як на звільнених територіях, так і на де-факто та де-юре окупованих. За даними Державної служби з надзвичайних ситуацій з зони АТО переселено більш як 350 тисяч осіб, для прийому та координації працюють 5 транзитних пунктів. Цього тижня Україна отримала гуманітарну допомогу з Німеччини. У найбільшій небезпеці залишаються українські громадяни, які знаходяться на непідконтрольних українській владі територіях на Сході та в АРК Крим. Звіт Верховного Комісара ООН з прав людини засвідчив факти обстрілів мирного населення бойовиками, внаслідок чого зростає кількість жертв серед цивільних, застосування тортур, жорстоке поводження з людьми та присутність російських військ. Загрозливою є і ситуація в Криму, де меншини – татарська та українська –  стикаються з залякуванням, тиском та арештами. Продовжуються економічні злочини – монітори ОБСЄ зафіксували фактичне розкрадання українського вугілля, яке вивозять до РФ зі Сходу, а Міністерство закордонних справ України направило ноту протесту МЗС Росії у зв’язку з відкриттям Росією п’яти портів на тимчасово окупованій території Криму для іноземних суден всупереч українському та міжнародному законодавству.

5)      Підготовка до зими – ще одна тема яка гостро постане наступного тижня навіть при прогнозованому потеплінні. Незважаючи на значний тиск з боку Російської Федерації, Україна продовжує наполягати на укладенні чесного та прозорого контракту на постачання природного газу. 21 жовтня можливе проведення чергового раунду перемовин з РФ при участі Євросоюзу, можливо також просування судової справи в Стокгольмському арбітражі. Тим не менше Україна і далі працює над диверсифікацією поставок газу – на цьому тижні до словацького реверсу було додано контракт з Норвезькою StatOil. Окрім диверсифікації джерел постачання газу, Україна розпочала реальні кроки для більш ощадного використання енергії. Двигуном в цьому процесі є місцева влада та самі люди, які переходять на більш сталі та економні джерела опалення. Щоб сприяти цьому державний ОЩАДБАНК розпочав видачу пільгових кредитів для купівлі котлів.

6)      Міжнародні стосунки України продовжуватимуть бути в центрі уваги новин. Цього тижня, незважаючи на продовження масованої інформаційної кампанії з боку Росії (чиє Міністерство зовнішніх справ з подачі кишенькових медіа постійно критикує Україну за придумані злочини), підтримка світової спільноти залишається високою. Лідери Німеччини, США, Польщі та ще низки країн вчергове нагадали, що лише повне виведення російських військ зі Сходу та зупинка фінансування та озброєння бойовиків може спричинити перегляд запроваджених проти Росії санкцій. Підтримка ЄС є також реальною та відчутною – фактичні втрати України від штучних торговельних бар’єрів уже сьогодні майже компенсовано зростання експорту до країн Євросоюзу, за даними держкомстату.