Псевдовибори в Криму: висновки для Києва

14 вересня 2014 р. на анексованій території Автономної Республіки Крим окупаційною владою були проведені так звані вибори до «Державної ради» Криму,«Законодавчих зборів» м. Севастополя та місцевих органів влади. «Вибори» проводились згідно з російським законодавством за змішаною системою. У такий спосібРосія намагається легітимувати свою присутність на Кримському півострові.

До «Державної ради» Криму обиралося 75 депутатів (50 депутатів по республіканському виборчому окрузі, 25 – по одномандатному виборчому окрузі). До «Законодавчих зборів» м. Севастополя обиралося 24 депутати (16 депутатів по єдиному виборчому округу і 8 – по одномандатному виборчому окрузі). За депутатські мандати боролися 727 кандидатів від 12 політичних партійі
7 самовисуванців та 109 кандидатів у мажоритарних округах.

16 вересня ц.р. виборча комісія республіки Крим ухвалила рішення про визнання виборів депутатів до «Державної ради» Криму першого скликання по республіканському виборчому округу та одномандатних виборчих округах такими, що відбулися, участь них взяло 53,61% виборців (у так званому «референдумі» 16 березня ц.р. – 83,1%).

За даними виборчкому Криму, 5-відсотковий бар’єр подолали лише дві політичні партії: кримське регіональне відділення політичної партії «Єдина Росія» і кримське регіональне відділення ліберально-демократичної партії (ЛДПР). Так, кримське регіональне відділення «Єдина Росія» у Держраді Криму отримало 70 мандатів(70,18% по республіканському виборчому окрузі і 25 мандатів по одномандатних округах), регіональне відділення ЛДПР – 5 мандатів (8,49% по республіканському виборчому окрузі).

Згідно із затвердженими на засіданні Севастопольської міської виборчої комісії результатами «виборів»до «Законодавчих зборів» м. Севастополя, участь в них взяло 48,57% виборців (на«референдумі» в березні ц.р. – 89,5%).

За результатами «виборів»кримське регіональне відділення
«Єдина Росія»отримало 22 мандати, а ЛДПР – 2 мандати.

Проте, ні Україна, ні ЄС, ні США, ні НАТО не визнали так званих «виборів» і продовжують стверджувати, що Росія анексувала Крим.

Так, Генеральна прокуратура України заявила, що організація проведення незаконних виборів на тимчасово окупованій території України з метою формування незаконних органів влади є кримінальним злочином та спробою захоплення державної влади.

Міністерство закордонних справ України засудило проведення «виборів», які єнелегітимними, а їх результати не матимуть жодних юридично-правових наслідків для нинішнього статусу Криму і м. Севастополя, а також закликало міжнародну спільноту дати належну оцінку протиправним діям російської окупаційної влади, яка продовжує утиски, дискримінацію та репресії проти кримських татар, українців, представників інших національностей, котрі не змирилися і ніколи не змиряться з окупацією Криму.

Про невизнання «виборів» в Криму заявили представники українських організацій і об’єднань вимушених переселенців з півострова. При цьому необхідно підкреслити, що рішення бойкотувати «вибори» кримськими татарами Меджліс кримськотатарського народу прийняв
ще 12 червня ц.р.

У заяві представника Держдепартаменту М. Харф наголошувалось, що США не визнають легітимність та підсумки «виборів» у Криму
і засуджують приєднання Російською Федерацією Криму.

Верховний представник ЄС із закордонних справ К. Ештон також заявила, щоЄвропейський Союз не визнає ні правову базу,
ні легітимність цих «виборів».

Генеральний секретар Північноатлантичного альянсу А. фог Расмуссен у своїй заяві наголосив, що НАТО не визнає так звані «вибори» на окупованому Росією півострові, засуджує анексію Криму та в черговий раз висловлює підтримку суверенітету і територіальній цілісності України.

Незважаючи на заходи, проведені окупаційною владою з активізації участі мешканців півострова у цих виборах (у т.ч. інформаційно-психологічний і фізичний тиск, залякування, дозвіл на голосування за українськими паспортами і навіть паспортами колишнього СРСР тощо), загальна явка виборців у Криму була на 30-40% нижчою, ніж під час «референдуму»у березні ц.р.

Коментуючи невисоку явку виборців на «виборах» у Криму, голова Меджлісу Р. Чубаров зазначив, що частина кримського суспільства – ті, хто бойкотував ці вибори, утвердилися в тому, що були абсолютно праві під час проведення «референдуму про входження Криму до складу РФ». Тепер до них «…додалася значна частина тих, у кого починається поки що невелике, але протверезіння».

Необхідно визнати й той факт, що Крим виявився не готовий
до зміни політичних еліт, враховуючи значну кількість у виборчих списках провідних політичних партій колишніх депутатів Верховної Ради АР Крим.

У такій ситуації чи не єдиним критерієм вибору для проросійськи налаштованого населення Криму став фактор підтримки харизматичного лідера. Передусім це «Єдина Росія», яка асоціюється з президентом РФ В.Путіним,та ЛДПР – з її лідером В. Жириновським.

За словами«народного мера» м. Севастополя О.Чалого, виборча кампанія на півострові засвідчила про зростання протестних настроїв у кримському суспільстві. Його оцінку поділяє Леонід Грач – керівник кримського відділення партії «Комуністи Росії» (колишній перший секретар кримського республіканського комітету Компартії України, член президії ЦК КПУ), який наголосив на адміністративному й інформаційному свавіллі у Криму, якого не було за часи української влади,а також на накопиченні невдоволення серед мешканців півострова.

Наразі у Севастополі йде боротьба за владу між в.о. губернатора м. Севастополя С. Міняйлом і так званим «народним мером» О. Чалим щодо розподілу владних повноважень та контролю за фінансово-економічними ресурсами міста. У новообраній Держраді Криму слід очікувати посилення конфронтації за контроль над ключовими посадами в республіканських органах влади і на місцях між групами С. Аксьонова і В. Константінова.

Проте, на сьогодні в Криму найбільшу тривогу викликає посилення окупаційною владоюрепресій проти Меджлісу кримськотатарського народу, як демонстрація реакції на бойкотування «виборів» 14 вересня ц.р., а також психологічний фактор залякування соціально активних кримських татар.

Зокрема, вранці 16 вересня цього року в с. Молодіжне (р-н Сімферополя) до помешкання члена Меджлісу Е.Барієва увірвалися співробітники ФСБ РФ у супроводі озброєних людей у балаклавах, провели незаконний обшук та забрали ноутбук і системний блок від ПЕОМ. Такий же обшук було проведено в будинку голови Білогірського регіонального меджлісу М. Асаби, а також вилучено книги з метою подальшої перевірки їх змісту.

Озброєні люди в масках оточили будівлю Меджлісу у м. Сімферополі, після чого провели незаконний обшук та вилучили протоколи окремих засідань Меджлісу, декілька релігійних книг, комп’ютерну техніку та особисті речі лідера кримськотатарського народ М. Джемілєва. Обшуки також проведені в редакції газети «Авдет». Незаконні обшуки були проведені у с. Кольчугіно, с. Зуя та мечеті масиву Фонтани м. Сімферополя.

17 вересня ц.р. судовими приставами були вручені виконавчі листи сімферопольського суду від 15 вересня ц.р. про звільнення упродовж доби приміщень Меджлісу, благодійного Фонду «Крим», газети «Авдет», розташованих у центрі м.Сімферополя.

Лідер кримськотатарського народу М. Джемілєв назвав події
у м. Сімферополі рейдерським захопленням і заявив про направлення відповідних листів Президентові України і Прем’єр-міністру країни та наміри мобілізовувати світову громадськість з використанням існуючих міжнародних інструментів.

Висновки:

Проведені 14 вересня ц.р. на тимчасово окупованій території України так звані «вибори» до «Державної ради» Криму, «Законодавчих зборів» м. Севастополя і місцевих органів влади за російським законодавством є незаконними, нелегітимними, а їхні результати не матимуть жодних юридично-правових наслідків для нинішнього статусу Криму та м. Севастополя.

Міжнародна спільнота (США, ЄС, НАТО) не визнала проведених «виборів» на окупованому Росією півострові та у черговий раз засудила анексію Криму і висловила підтримку суверенітету та територіальній цілісності України.

Політика самопроголошеної кримської влади після цих «виборів» змін майже не зазнала. Її діяльність жорстко контролюватиметься офіційним Кремлем, а новообрані депутати перетворяться на інструмент для легітимізації втілення планів РФ щодо Криму.

Проведення «виборів» в анексованому Криму, грубі порушення прав і свобод корінного населення та національних меншин півострова, репресії щодо представників Меджлісу кримськотатарського народу повинні бути предметом оперативного реагування відповідних органів державної влади України, вітчизняних/міжнародних правозахисних організацій, а також перебувати в центрі уваги українських ЗМІ.

Водночас українській стороні необхідно забезпечити міжнародний резонанс щодо масових порушень прав і свобод представників корінних народів, національних меншин, які проживають на тимчасово окупованій території України. Для викриття фактів таких порушень необхідно використати можливості міжнародних організацій та форумів, зокрема:

– участь української делегації у засіданні 69-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН та засіданні високого рівня Генеральної Асамблеї ООН
з питань корінних народів (22-26 вересня ц.р., м. Нью-Йорк);

– майданчик Щорічної наради з огляду виконання державами-учасницями ОБСЄ зобов’язань у людському вимірі (22 вересня –
3 жовтня ц.р., м. Варшава), в межах якої представниками України (ЦОВВ і громадських організацій) оприлюднити інформацію про наявні факти таких правопорушень.

Українській владі доцільно використати потенціал кримськотатарського народу та проукраїнськи налаштованого населення Криму під час проведення 26 жовтня ц.р. в Україні позачергових парламентських виборів. Важливим чинником з демонстрації належності Криму до України має стати створення сприятливих умов для голосування на цих виборах громадянам, які проживають на тимчасово окупованій території.

Інформаційно-аналітичний центр РНБОУ